Наведено результати дослідження проблеми системності словотвору сучасної англійської мови, особливостей його розвитку. Значну увагу приділено визначенню місця та статусу словотвору в мовній суперсистемі. Встановлено таксономію одиниць словотвору, розкрито характер структурації словотворчої макросистеми. На підставі застосування основних положень теорії систем і синергетики виявлено особливості самоорганізації, саморегуляції та саморозвитку словотвору як відкритої нелінійної системи.

Приведены результаты исследования проблемы системности словообразования современного английского языка, особенностей его развития. Значительное внимание уделено определению места и статуса словообразования в языковой суперсистеме. Установлена таксономия единиц словообразования, раскрыт характер структурации словообразовательной макросистемы. На основе применения основных положений теории систем и синергетики выявлены особенности самоорганизации, саморегуляции и саморазвития словообразования как открытой нелинейной системы.

Досліджено один з проявів функціональної переорієнтації лінгвальних одиниць у сучасній англійській мові - лексикалізацію синтаксичних конструкцій. Проаналізовано семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості лексикалізованих синтаксичних одиниць англійської мови, визначено типові способи їх перекладу українською мовою.

Розглянуто цілу низку проблем, пов'язаних із словотвором сучасної англійської мови. Здійснено спробу класифікації та систематизації способів утворення лексичних інновацій. На підставі вивчення джерел і механізмів формування нових слів установлено, що, інтегруючи одиниці морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів у один-єдиний механізм вербокреації, словотвір набуває трансрівневого характеру. Для номінації понять і процесів словотвору впроваджено нові терміни: вербокреативна деривація, вербоформантизація, верботрансформантизація, потенційна поліфункціональність.

Репрезентовано результати досліду екстраполяції ідей синергетики на вивчення явища функціональної трансорієнтації (ФТО) лінгвальних одиниць. Установлено, що ФТО є одним із дієвих механізмів самоорганізації та розвитку сучасної англійської мови як складної нелінійної системи.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування нових словотворчих засобів англійської мови, вивченню джерел та шляхів утворення нових засобів деривації. Визначено особливий статус словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів); розроблено систему критеріїв виділення словотворчих елементів перехідного характеру. Встановлено основні шляхи утворення нових дериваційних засобів: формантизації та фрагментації лексичних одиниць (остання здійснюється через телескопію, скорочення слова, поділ слова на псевдоморфеми). Розглянуто іншомовні та внутрішньомовні запозичення як джерела виникнення нових словотворчих елементів. Наведено результати інвентаризації формантів, що поповнили словотворчу систему англійської мови в 70-90-ті роки ХХ сторіччя.

Доведено релевантність базових ідей і принципів синергетики для дослідження вербокреативних процесів у сучасній англійській мові. Шляхом екстраполяції параметрів фрактальності на вивчення принципів структурної організації словотвірної системи виявлено механізми її розвитку та самодобудовування на мікро- та макрорівнях. Особливу увагу приділено функціональній трансорієнтації лінгвальних одиниць, що зумовлює збагачення арсеналу словотворчих засобів і вдосконалення способів і механізмів вербокреації. Афіксалізація лексем і фрагментів слів, інтеграція синтаксичних конструкцій та лексикалізація морфем визначаються як механізми міжрівневої трансорієнтації. Встановлено механізми внутрішньорівневої трансорієнтації мовних одиниць, до яких віднесено конверсію та семантичну деривацію.

Охарактеризовано нові тенденції в шляхах та способах поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Висвітлено проблеми перекладу неологізмів. Розглянуто способи творення лексичних новотворів та особливості їх перекладу. Розкрито особливості творення семантичних неологізмів та їх перекладу. Обгрунтовано соціофункціональні параметри інтерпретації інновацій сучасної англійської мови.

Досліджено один з проявів функціональної трансорієнтації лінгвальних одиниць у сучасній англійській мові - лексикалізацію синтаксичних конструкцій. Вивчення семантичних, морфологічних та синтаксичних особливостей складних слів синтаксичного типу дає підставу стверджувати, що функціональними проявами лексикалізації синтаксичних одиниць є їх субстантивація та ад'єктивація.

Исследовано одно из проявлений функциональной трансориентации языковых единиц в современном английском языке - лексикализация синтаксических единиц. Изучение семантических, морфологических и синтаксических особенностей сложных слов синтаксического типа даёт основание для утверждения о том, что функциональными проявлениями лексикализации синтаксических единиц являются субстантивация и адъективация.

The аrticle deals with the problem of lexicalization of syntactic units as one of the ways of functional trans-orientation of lexemes in Modern English. Our research of semantic, morphological and syntactic properties of the English lexicalized syntactic units has led us to the conclusion that lexicalization is functionally realized in their substantivation and adjectivation.

Наведено результати досвіду екстраполяції ідей синергетики на вивчення явища семантичної деривації лексичних одиниць. Встановлено, що семантична деривація, яка є одним із проявів функціональної трансорієнтації лінгвальних одиниць, являє собою дієвий механізм саморегуляції та розвитку системи сучасної англійської мови.

Приведены результаты опыта экстраполяции идей синергетики на изучение явления семантической деривации лексических единиц. Установлено, что семантическая деривация, которая представляет собой одно из проявлений функциональной трансориентации лингвальных единиц, является действенным механизмом саморегуляции и развития системы современного английского языка.

The article represents the results of synergetics ideas extrapolation on the study of the phenomenon of semantic derivation of lexical units. It is ascertained that semantic derivation which should be regarded as a kind of functional trans-orientationof lingual units is one of the effective mechanisms of development and self-organization of the Modern English language system.

Досліджено роль механізмів скорочення слова у процесах формо- та словотворення в сучасній англійській мові. Встановлено залежність словотвірних можливостей редукованих лексем від їх типології, вивчено механізми афіксалізації редукованих елементів.

Исследована роль механизмов сокращения слова в процессах формообразования и словообразования в современном английском языке. Установлена зависимость словообразовательных возможностей редуцированных лексем от их типологии. Изучены механизмы аффиксализации редуцированных элементов, входящих в состав телескопизмов.

The article deals with the problem of the role of word abbreviation mechanisms in the processes of word-formation and formal modification of lexis. It is ascertained that the word-creative abilities of an abbreviated word depend on their typology. Themechanisms of affixalization of the abbreviated elements are studied here.

Досліджено соціолінгвістичні чинники та вербокреативні особливості номінацій урбаністичних реалій Великої Британії. Висвітлено роль соціальних факторів, зокрема, науково-технічної революції кінця XX - початку XXI ст., що вплинули на збагачення і розвиток англомовного словника урбаністичної лексики. Словотворчий аналіз надав змогу виявити шляхи та способи формування нової урбаністичної лексики британського варіанта англійської мови.

Представлено основні напрями синергетичних досліджень у філології, закладені українськими лінгвістами: синергетика тексту і дискурсу, синергетика словотворення, діахронічна лінгвосинергетика, синергетика поетичного ідіолекту і медійного дискурсу. Базові поняття синергетики використано для виявлення механізмів самоорганізації у мовній системі і дискурсі та синергії літературних творів. Описано передумови самоорганізації у мові та мовленні, у літературних текстах на рівні, що дає змогу застосовувати для подальших досліджень увесь інструментарій синергетичної парадигми і виявити конкретні механізми самоорганізації в об'єктах вивчення лінгвістики та філології у цілому.